Demine Ukraine Forum 2025
Аналізуємо результати, запропоновані рішення та нові орієнтири гуманітарного розмінування України.
У грудні нинішнього року у Києві відбувся Форум Demine Ukraine, котрий став ключовою подією для усіх, хто формує політику, стандарти й запроваджує технології гуманітарного розмінування в Україні.
На одному майданчику зібралися понад 500 учасників: представники уряду, профільних громадських організацій, міжнародні партнери, виробники, інноватори, оператори протимінної діяльності. Мета заходу полягала у тому, щоб не лише підбити підсумки року, що минає, але й визначити стратегічні пріоритети на рік 2026.
Форум був організований Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та Центром гуманітарного розмінування за підтримки ПРООН та за фінансування урядів Норвегії і Нідерландів.
Україна сьогодні залишається однією з найбільш замінованих країн світу. Це звучить неодноразово на різних рівнях. Але, водночас, наша країна створює власні рішення і фактично перезапускає підхід до протимінної діяльності на міжнародному рівні. Саме на цьому акцентували увагу учасники форуму. Як швидше та безпечніше очищувати землю від мін, як ефективніше інтегрувати інновації, яким має бути новий глобальний стандарт, сформований українським досвідом – саме цьому присвячувалися головні виступи та дискусії.
Серед ключових досягнень, представлених на Форумі:
– 10000 гектарів агроземель повернуто у виробництво завдяки державній програмі компенсації розмінування;
– Держава Україна розширила механізми компенсації для домогосподарств;
– Міжнародна підтримка сягнула 1,5 мільярдів доларів. Серед основних партнерів України – США, Фонд Говарда Баффета, Швейцарія, Норвегія, Німеччина, ЄС, Нідерланди, Швеція, Японія та Франція.
Відкриваючи Форум, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що, попри складні прогнози, Україна завершує рік із показниками на рівні 2024 року: «Головне у тому, що фермери вже збирають урожай на розмінованих територіях. А у регіонах, котрі найбільше постраждали від війни, виробництво навіть зросло».
Одним із центральних елементів програми стала презентація GRIT. Це сучасна система пріоритезації на базі Palantir, що аналізує великі масиви даних та формує управлінські рішення нового рівня.
«GRIT не змінює IMAS, а робить процес розумнішим. Ми підсилюємо стандарти якісною аналітикою, плануванням та моніторингом», – зазначив під час свого виступу заступник Міністра Ігор Безкаравайний.
Постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма підкреслив, що гуманітарне розмінування – це не про витрати, а про інвестицію в економічне відновлення України та повернення людей до нормального життя. «Ми вже бачимо результат: громади повертаються, фермери відновлюють роботу, а регіони демонструють економічну стійкість», – відзначив він.
На панельних дискусіях учасники зосередилися на міжнародній підтримці, розвитку технологій, залученні приватного сектору та формуванні ефективних інструментів взаємодії між державою та операторами ПМД.
Demine Ukraine Forum 2025 став не просто черговим звітом чи звичною тематичною подією. Цей захід став місцем, де народжувалися майбутні стандарти розмінування, формувалися партнерства, що реально прискорюватимуть очищення української землі, і де кожен учасник – від представника уряду до інноватора – впливатиме на кінцевий результат.
Учасник Demine Ukraine Forum 2025, полковник ДСНС у відставці та голова БФ «Перший фонд відновлення України» Роман Пальчиков впевнений: «Гуманітарне розмінування – це не лише про техніку і технології. Це про людей, які щодня ризикують життям, та про громади, які чекають на повернення додому. Україна проходить величезний й непростий шлях: від хаотичної потреби до системного підходу, котрий базується на даних, партнерствах та професійних стандартах».
За його словами, «Demine Ukraine Forum показав, що ми рухаємося вперед не за інерцією, а завдяки спільній волі та конкретним рішенням. І головне, що розмінована українська земля стає не просто безпечною, а знову живою: економічно, соціально, гуманітарно. Саме заради цього ми усі працюємо й працюватимемо надалі».
